Найсвітліша дорога в світі-

Це дорога до знань.

Квіти, квіти…

Чарівні квіти, Кольорові, великі й малі…

Ви умієте душу зігріти,

Бо й самі ви — душа землі.

Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?

Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами?

Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?

ОСІНЬ
Ніби притомилося сонечко привітне:
У траві пожовклій молочай не квітне.
Облетіло літо листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.
Журавлі курличуть: летимо у вирій.
Пропливає осінь на хмарині синій

ДАРИ ОСЕНІ
Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.

Може на лижах, чи саньми, Змінивши осені етюди, З`явився перший день зими, Дванадцятий з братів, пан Грудень! Жовтогарячі килими, Він декорує першим снігом, Грудень найстарший у зими, Тож Листопад зайнявся бігом,- І швидко зник за небокрай, У дощовому відголоссі, Його чекають вже на чай, Вересень, Жовтень й мати Осінь!